Один з орлів підхоплює дзьобом цю гілку на льоту і приносить її самці, передаючи з дзьоба в дзьоб. Орлиця цю гілку знову кидає вниз, самець знову її ловить і приносить їй, а вона знову кидає.… Це повторюється багато разів. Якщо орел щоразу підхоплює гілка, самка робить свій вибір на його користь, і вони спаровуються.
Навколо самки починають літати орлитоді вона кидає цю гілку вниз, а сама спостерігає. Орел підхоплює цю гілку в повітрі, не давши їй впасти і дбайливо несе її до самці у дзьоб. І так повторюється багато разів. Якщо після неодноразових кидань гілки орел щоразу підхоплює її, то самка обирає його.
Ці пташенята падають, а батько їх ловить. І ось в якійсь з моментів падіння орлят починає робити рух, якого ніколи раніше не робив: він розправляє на вітрі свої бічні відростки-крила, потрапляючи в потік повітря і таким чином починає літати. Так орли вчать своїх пташенят літати.
Після 40 років дзьоб і пазурі орлів великих видів виростають настільки, що птахи практично втрачають можливість їсти і полювати. Варіантів подальшого розвитку подій два: орел або гине, або розбиває дзьоб об каміння, вириває пазурі та старе пір'я, а через півроку відроджується, щоб жити далі.